Законопроєкт № 15488-3: чи зможуть поліція й ТЦК заходити в житло без суду

Що діє вже зараз

Конституція забороняє проникати до житла чи іншого володіння особи, оглядати їх чи обшукувати інакше як за вмотивованим рішенням суду. Але тут же дозволяє інший, встановлений законом порядок у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину (ст. 30 Конституції України).

Кримінальний процесуальний кодекс цей виняток деталізує. Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою інакше як за добровільною згодою володільця або на підставі ухвали слідчого судді, крім невідкладних випадків (ч. 1 ст. 233 КПК). Без ухвали і без згоди володільця за КПК увійти можуть лише слідчий, дізнавач чи прокурор — у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. Після цього прокурор або слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов’язані невідкладно звернутися до слідчого судді з клопотанням про обшук. Якщо прокурор не погодить клопотання або суддя відмовить, знайдені докази недопустимі (ч. 3 ст. 233 КПК).

Під час воєнного стану, якщо слідчий суддя об’єктивно не може виконати свої повноваження, зокрема щодо обшуку, їх виконує своєю постановою керівник відповідного органу прокуратури (п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК).

Поліція може проникнути до житла без рішення суду лише в трьох невідкладних випадках: рятування життя людей і цінного майна під час надзвичайних ситуацій, безпосереднє переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, припинення кримінального правопорушення, що загрожує життю людей, які перебувають у житлі. Про це обов’язково складається протокол (ч. 1, 3 ст. 38 Закону України «Про Національну поліцію»).

Отже, вхід до житла без ухвали суду в невідкладних випадках з’явився не через цей законопроєкт — його передбачає чинний закон.

А що з ТЦК?

Законопроєкт № 15488-3 вносить зміни тільки до Кримінального процесуального кодексу. ТЦК у ньому не згадані, закони про мобілізацію та військовий обов’язок він не змінює.

ТЦК не є органом досудового розслідування: досудове розслідування здійснюють підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Державного бюро розслідувань, НАБУ та Бюро економічної безпеки (ч. 2, 3 ст. 38 КПК). Посадові особи ТЦК не є слідчими, дізнавачами чи прокурорами, тому право невідкладного входу до житла з ч. 3 ст. 233 КПК на них не поширюється — ні зараз, ні за законопроєктом.

Права входити до житла немає ні в Законі «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ні в Законі «Про військовий обов’язок і військову службу», ні в Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженому постановою Кабміну № 560.

Під час воєнного стану житло можуть оглядати уповноважені особи поліції, СБУ, Національної гвардії, Збройних Сил та інших органів, визначені в наказі коменданта (п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону «Про правовий режим воєнного стану», п. 5 Порядку, затвердженого постановою Кабміну № 1456). Але й вони можуть проникнути до житла без рішення суду лише в трьох невідкладних випадках, як і поліція: рятування життя людей і цінного майна під час надзвичайних ситуацій, безпосереднє переслідування підозрюваних, припинення злочину, що загрожує життю людей у житлі (п. 11 того самого Порядку). Вручення повістки чи доставлення до ТЦК серед них немає. Законопроєкт № 15488-3 нічого з цього не змінює.

Що пропонує законопроєкт

Порівняння чинного КПК і тексту проєкту, прийнятого за основу:

Перші чотири рядки — про захист власника житла. Автори проєкту в пояснювальній записці пов’язують участь власника в суді й апеляцію з рішенням Європейського суду з прав людини від 10.07.2025 «Корнієць та інші проти України». У ньому суд визнав порушення статей 8 і 13 Конвенції: подальша «легалізація» обшуків, проведених без попередньої ухвали суду, відбувалася без участі заявників, оскаржити її було неможливо, а ухвали суддів фактично відтворювали клопотання слідчих.

Водночас Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради звернуло увагу на строки: від входу до житла до судової перевірки може минути до 72 годин і ще до трьох днів розгляду, тоді як зараз клопотання про обшук розглядають у день надходження. Крім того, учасниками розгляду проєкт називає лише власників — орендаря чи іншого законного користувача житла серед них немає.

Головне застереження: фільтр для заяв до поліції

Зараз слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані не пізніше 24 годин після подання заяви про кримінальне правопорушення внести відомості до ЄРДР і розпочати розслідування, а через 24 години після внесення — надати заявнику витяг. Відмовити у прийнятті та реєстрації заяви не можна (ч. 1, 4 ст. 214 КПК).

Законопроєкт пропонує вносити відомості до реєстру лише за заявами, які містять «достатні дані про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення». Під такими обставинами проєкт розуміє «достатню сукупність відомостей», яка дає змогу слідчому, дізнавачу, прокурору зробити обґрунтований висновок про наявність у діях або бездіяльності особи суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення.

Науково-експертне управління Ради у висновку на законопроєкт зазначило: така зміна фактично змінює модель початку досудового розслідування; критеріїв «достатності» проєкт не містить, порядку і строків попередньої оцінки заяви не визначає, а судовий захист у разі невнесення відомостей до ЄРДР може звузитися. Для потерпілого це означає ризик: обов’язок прийняти й зареєструвати заяву проєкт залишає, але якщо слідчий визнає відомості недостатніми, їх можуть не внести до ЄРДР і не розпочати розслідування, а оскаржити це буде складніше.

Що може змінитися до другого читання

Профільний комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував під час підготовки до другого читання розглянути винесення постанови прокурора про проведення невідкладних обшуків у всіх або деяких категоріях кримінальних проваджень, а також можливість оскарження рішень слідчих суддів. Рада скоротила строк підготовки до другого читання.

Основний законопроєкт № 15488, який пропонував уточнити підстави невідкладного входу до житла, Рада 28 жовтня зняла з розгляду. Остаточний текст закону може суттєво відрізнятися від редакції першого читання.

Що робити, якщо до вас прийшли з обшуком

Ці правила діють уже зараз, незалежно від законопроєкту. Пункти 1–3 стосуються обшуку на підставі ухвали слідчого судді (ст. 236 КПК).